Університетські висоти в період незалежної України
Університетські висоти в період незалежної України (1991–2012 рр.)
У серпні 1990 року ректор ДСГІ, академік УААН М.Т. Масюк надсилає до Державної комісії з продовольства та закупівлі Ради Міністрів СРСР листа-клопотання про надання ДСГІ статусу аграрного університету. Прохання було обґрунтовано реальними успіхами та досягненнями колективу в науково-навчально-виховній роботі.
1991 року в інституті навчалися понад 6 тисяч студентів.
11 січня 1991 р. перший заступник голови Державної комісії Ради Міністрів СРСР В.І. Чорноіванов підписав наказ № 5-К «Про організацію державних аграрних університетів», в якому зазначено: «З метою докорінного підвищення науково-педагогічних кадрів на засадах більш глибокої інтеграції навчального процесу з наукою та виробництвом, прискорення розвитку науково-технічного прогресу галузі зреформувати Дніпропетровський ордена Трудового Червоного Прапора сільськогосподарський інституту в Дніпропетровський державний аграрний університет (ДДАУ)».
Після проголошення України незалежною державою змінилося й підпорядкування університету. ДДАУ переходить до Міністерства сільського господарства і продовольства України.
З метою концентрації наукового потенціалу, проведення наукових досліджень з пріоритетних фундаментальних і пошукових напрямів та удосконалення структури управління наукою в ДДАУ були створені відповідні підрозділи: науково-дослідна частина, науково-дослідний Інститут агроекології за напрямом «Рекультивація земель в техногенних ландшафтах степової чорноземної зони».
1992 року об’єднано зооінженерний та ветеринарний факультети в один зооветеринарний. Роком пізніше ветеринарний відокремився і був перейменований у факультет ветеринарної медицини.
У квітні 1991 року створюються курси з вивчення іноземних мов для студентів, які мають від’їздити на практику до Франції та Німеччини.
У січні 1992 року до складу науково-дослідної частини ДДАУ, як окремий підрозділ, переведено Дніпропетровський відділ селекції, насінництва і технології вирощування гороху ВНДІ зернобобових і круп’яних культур. Потреби поєднання теоретичної освіти студентів з виробництвом і наукою зумовили організацію філій кафедр ДДАУ на базі науково-дослідних закладів, промислових підприємств.
У 1991–1992 рр. в інституті введено 25 спеціалізацій. Відкрито нові спеціальності та спеціалізації, які пов’язані з агробізнесом, сервісним обслуговуванням зарубіжної сільгосптехніки, переробкою сільськогосподарської продукції, зокрема м’яса, молока. Серед них – управління землевпорядкуванням, земельне право, маркетинг. Особливе значення мала поява в 1999 році нової спеціалізації «Економіка навколишнього середовища», оскільки її відкриття диктувалося не тільки часом, а й підкріплювалося інтеграцією з міжнародною науковою програмою ТЕМРUS-ТАСІS за участі відомих учених університетів Іспанії та Великобританії.
1992 року в Україні введена система державного ліцензування і акредитації ВНЗ. З метою підготовки ДДАУ до атестації та акредитації була проведена самоатестація кафедр, результати якої свідчили про якісний рівень складу викладачів, навчального процесу та науково-дослідної роботи, про стан матеріально-технічної бази, виявлено проблеми і труднощі, визначено шляхи їх розв’язання.
Одним із напрямів цієї перебудови став перехід до багатоступеневої системи підготовки студентів. Враховуючи потреби сьогодення та рекомендації Міністерства освіти України, науково-методична рада ДДАУ 1992 року запропонувала до обговорення проект «Концепція системи підготовки спеціалістів сільського господарства у Дніпропетровському державному аграрному університеті».
З другої половини 90-х років кращим студентам ДДАУ призначалися річні іменні та персональні стипендії Президента України; Верховної Ради України; Жовтневої районної ради у м. Дніпропетровськ; імені академіка М.О.Посмітного; імені академіка В.І.Вернадського; Вченої ради агроуніверситету.
У грудні 1993 року наказом Міністерства сільського господарства і продовольства України підтверджено статус науково-дослідних підрозділів ДДАУ.
Відповідно до розпорядження Головного управління акредитації закладів освіти Міністерства освіти України № 206 від 5.10.1994 р. експертна комісія у складі 16 осіб, представників Міністерства і провідних фахівців навчальних закладів України, з жовтня 1994 року по лютий 1995 року провела атестацію ДДАУ. На підставі висновків Міжгалузевої акредитаційної комісії від 20.04.1995 р. та наказу Міністерства освіти України № 126 від 11.05.1995 р. Дніпропетровський аграрний університет отримав Державну ліцензію на право здійснення освітньої діяльності. За наслідками ліцензування та атестації Дніпропетровський аграрний університет визнано акредитованим у повному обсязі за найвищим – IV рівнем акредитації.
Реформування сільського господарства сприяло певним випускникам ДДАУ, починаючи з 1995 року, одержувати другу вищу освіту. Навчання за магістерськими програмами здійснюється в очній та заочній формах.
На базі Дніпропетровського державного аграрного університету наказом Міністерства сільського господарства за № 224 від 25.07.1997 р. створено навчально-науково-виробничий комплекс «Дніпропетровський державний аграрний університет», до якого ввійшли 12 технікумів регіону: Бобринецький сільськогосподарський технікум ім. В. Порика, Васильківський державний аграрний технікум, Верхньодніпровський державний аграрний технікум, Дніпропетровський технікум електрифікації, Дніпропетровський технологічний технікум, Донецький державний аграрний технікум, Ерастівський аграрний технікум ім. Е. Бродського, Нікопольський сільськогосподарський технікум, Новомосковський державний аграрний технікум, Ногайський державний агротехнічний технікум, Олександрійський державний аграрний технікум, Оріхівський державний аграрний технікум, науково-дослідний інститут агроекології ДДАУ, навчгосп «Самарський», три проблемних лабораторії (біологічно активних речовин, рекультивації земель, гумінових добрив), філії кафедр в Інституті зернового господарства УААН, Інституті тваринництва Центральних районів УААН, агрофірмах «Наукова», «Чумаки», «Світанок», «Україна» та на заводах «Південмаш», «Дніпропетровський комбайновий», в інституті «Укрземпроект», дослідній станції овочевих та баштанних культур УААН, а також чотири науково-дослідницьких стаціонари (Орджонікідзевський, Криворізький, Павлоградський та Вільногірський).
У 2002 році в агроуніверситеті налічувалося 36 кафедр, з них 4 – фундаментальних, 3 – гуманітарних, 3 – загальноінженерних, 26 – випускових. Викладацьку та наукову роботу здійснювали 370 викладачів. За останні десять років зріс їхній якісний склад: 13 академіків та 5 членів-кореспондентів галузевих академій, 14 Заслужених працівників вищої школи й народної освіти України, 43 доктори наук, професори, 148 кандидатів наук, доцентів.
Творчі здобутки колективу вчених сприяли становленню агроуніверситету як провідного навчально-дослідного центру. Протягом 90-х років – на початку нового століття в ДДАУ формуються нові та продовжують активно функціонувати раніше засновані наукові школи М.О. Бекаревича, Л.А. Христєвої, В.Т. Шуваєва, М.О. Селеха, М.П. Тімана, Ю.О. Копилова, Г.М. Воробйова, С.Д. Бутка, Д.П. Томашевського, О.В. Верняєва, О.Ф. Литовченка. Їхні наукові здобутки – вагомий внесок у розвиток вітчизняної аграрної науки.
Нові форми міжнародного спілкування зі зарубіжними вченими стали складовою діяльності агроуніверситету з 1991 року, коли представники університету Гелерта (м. Торонто, Канада) виступали з лекціями «Ринкова економіка», «Учені та релігія», «Екологія та людство», а у 1992 році з метою налагодження зв’язків та з пропозицією щодо обміну аспірантами ДДАУ відвідали представники президента США Джорджа Буша. У березні в агроуніверситеті побували гості з Канади і США, і наш заклад одержав можливість посилати на стажування, на навчання за кордон своїх аспірантів і студентів.
1993 року в агроуніверситеті розпочала працювати економічна школа Ричарда Айві «Основи бізнес-майстерності і вступ у світову економіку», яку було організовано спільно з університетом Західного Онтаріо (Канада).
Чергове міжнародне визнання відбулося у 1995 році, коли в Брюсселі на конкурсі європейських освітніх проектів серед 110 претендентів на отримання гранту був обраний ДДАУ. Успіх було підтверджено і закріплено у 1997, 1998 роках у Брюсселі та Турині.
У 1995 році сумісно з Аграрним університетом Вагенингема (Нідерланди) створена служба поширення аграрних знань «Екстеншн», організована спільна з університетом провінції британської Колумбії (Канада) програма з питань реабілітації Дніпропетровського регіону та річки Дніпро.
На зустрічі ректорату ДДАУ та колег з університетів Франції було обговорено розширення співробітництва в спільних наукових дослідженнях, у стажуванні викладачів, аспірантів, студентів у французьких фермерів.
У 1996 році з ученими з Чехії прийнято спільне рішення про обмін делегаціями студентів та викладачів. Наступного року в плані творчого обміну 10 студентів стажувалися у Празькому університеті, побували в Празькому землеробському університеті, відвідали Міжнародну виставку «Техагро-97» (Брно), взяли участь у семінарі «Переробка та зберігання сільськогосподарської продукції» (Празький університет).
У 1997 році професор університету Джеймс Берг зі штату Нью-Йорк зустрічався з ученими нашого агроуніверситету та фермерами Дніпропетровської області. Обговорювалися питання зі збереження та переробки овочів. Цього ж року завідувач кафедри хімії професор О.І.Буря на запрошення Науково-дослідного інституту термоенергії читав цикл лекцій в Аньшані (Китай).
Спеціалісти американської некомерційної корпорації сприяння фермерському руху та агробізнесу за кордоном (УОСА) 1998 року провели цикл занять із 14 викладачами та аспірантами ДДАУ, який завершився конкурсом. Доценти С.Г. Піщан та І.І. Вініченко вибороли місячне стажування у фермерських господарствах штату Вісконсин (США).
Протягом тривалого періоду успішно проводилася складна робота зі здійснення спільного проекту з організацією міжнародного співробітництва та розвитку Міжнародної сільськогосподарської служби Міністерства сільського господарства США. У виконанні цього проекту брали участь викладачі нашого агроуніверситету, вчені та спеціалісти з університетів штатів США Вірджинія, Пенсільванія та Огайо, Інституту зернового господарства УААН, фірм «Дюпон», «Монсанто». Очолив реалізацію проекту американський університет «Вірджинія Тек». На початку 1997 року Агенцією міжнародного розвитку США, американськими науковцями та групою українських фахівців із Дніпропетровської, Львівської та Одеської областей при ДДАУ проведені тижневі (5 циклів) семінари для спеціалістів агропромислового комплексу.
Проект передбачав і спільні науково-дослідні роботи за темою «Розвиток інтегрованих систем захисту томатів і пшениці, які забезпечують стабільні фітосанітарні умови» (науковий координатор – професор університету із США Саллі Міллер). Основною дослідною та науково-навчально-методичною базою виступало навчально-дослідне господарство агроуніверситету «Самарський».
Значна роль аграрному університету була відведена в реалізації спільного європейського проекту з програми ТЕMPUS-TACIS. Протягом 1995 року в рамках транс’європейської схеми співробітництва в галузі вищої освіти розроблявся проект програми за темою «Економіка і управління рекультивованими та малопродуктивними землями». У 1997 році Дніпропетровський державний аграрний університет спільно з колегами університетів міст Кордова (Іспанія) та Плімут (Великобританія) запропонував європейському співтовариству проект «Економіка навколишнього середовища – нова спеціальність в Україні». Виграний грант Євросоюзу у сфері вищої освіти надав агроуніверситету необхідну підтримку та кошти для впровадження цього проекту. Була створена спеціалізована читальна зала бібліотеки з фондом близько 9 тис. примірників англійською, французькою, іспанською, німецькою мовами, запрацювала локальна обчислювальна мережа з 50 комп’ютерів. Проект сприяв можливості багатьом викладачам підвищити свою кваліфікацію, вивчити сучасні методики викладання іноземної мови. Більше 20 викладачів пройшли виробниче стажування в університетах міст Кордова та Плімут.
У рамках проекту були організовані міжнародні семінари з економіки навколишнього середовища, проведено міжнародну конференцію з проблем екології, економіки навколишнього середовища та екологічної освіти у вищих навчальних закладах України. Результати проекту експонувалися на міжнародних виставках «Світ освіти-98», «ЕСА ЕХРО-99» і «Сучасна освіта-2000».
Із 1997 року ДДАУ активно співпрацював з Інститутом сільськогосподарської техніки Боннського університету ім. Фрідріха Вільгельма. У 2002 році за стипендіальною програмою ім. Леонарда Ейлера кафедра філології реалізувала мовний проект. За два роки започатковано нові ділові стосунки з університетами Гренади, Мадрида (Іспанія), Лондона, Кембриджа.
27 викладачів побували у відрядженнях за кордоном, 150 студентів стажувалися у Чехії та Великобританії. В університеті Шамбері (Франція) пройшов стажування професор А.Г. Дем’яненко, а викладачі І.О. Шелекетіна, К.П. Маслікова, К.В. Шрамко стажувалися у Політехнічному університеті штату Вірджинія (США). Старший викладач кафедри іноземних мов Н.П. Комкова підвищувала мовну майстерність у Марсельському університеті (Франція). Як творчий обмін 45 студентів та аспірантів стажувалися в Празькому державному аграрному університеті. Пройшли курс навчання в університеті міста Геделе (Угорщина) студенти М. Тараненко, О. Малий, Д. Дорошевич, а в американських університетах – Д. Говоруха, В. Лисюк, Д. Мирний, О. Зарубін.
Протягом двох місяців у 2001 році стажувалися в університеті м. Кордова (Іспанія) старший викладач кафедри економічної кібернетики Д.Л. Мірошниченко, завідувачі лабораторій інформаційних технологій агрономічного факультету В.І. Турчак та факультету ветеринарної медицини С.О. Усенко, аспірант кафедри бухгалтерського обліку К.М. Жадько, магістр О.М. Нехай.
У січні 2001 року на посаду ректора було обрано професора кафедри селекції та насінництва В.І. Шемавньова. 2002 року до штатного розкладу введено посаду першого проректора з навчальної роботи, на яку призначено професора А.С. Кобця. В агроуніверситеті було запроваджено звання «Почесний професор», яке надається науковцям та виробничникам, випускникам університету та зарубіжним ученим за плідну наукову співпрацю та багаторічне співробітництво у сфері підготовки спеціалістів сільського господарства.
На базі університету в 2002 році розпочав роботу Інститут біотехнології та здоров’я тварин, 2004 року створений Інститут економіки, до складу якого ввійшло два факультети – менеджменту та маркетингу; обліку та фінансів. У 2005 році колишній зооінженерний факультет перетворений у біотехнологічний, гідромеліоративний – в еколого-меліоративний факультет. За наказом Мінагрополітики України № 162 від 4.06.2003 р. “Про створення регіональних структурних підрозділів Дніпропетровського державного аграрного університету” до складу навчального закладу ввійшли 6 технікумів (коледжів).
За ініціативи першого проректора А.С. Кобця щодоі підтримки Дніпропетровської обл-держадміністрації у 2002 році створена мережа базових шкіл у нашій області, а також у Запорізькій, Донецькій та Кіровоградській областях, яка пізніше переросла в Інститут довузівської підготовки.
Ректоратом агроуніверситету були укладені довготермінові угоди з низкою навчальних закладів: Межівським аграрним ліцеєм, Солонянським ліцеєм, Покровським вищим професійним училищем, Раєвським ліцеєм-інтернатом, Апостолівською фізико-матема-тичною школою-інтернатом, Криворізькою обласною педагогічною гімназією-інтернатом для сільської молоді, Олександрівською школою Дніпропетровського району.
У 2002 році на агрономічному факультеті створена кафедра технології зберігання та переробки сільськогосподарської продукції, а за рік відкрито нову спеціальність технологія зберігання та переробки зерна, на економічному факультеті – нові спеціальності маркетинг та фінанси.
Наочним свідченням ефективної діяльності Дніпропетровського державного аграрного університету на освітянській ниві є успішно проведена в 2005 році міністерська акредитація освітньо-кваліфікаційних рівнів усіх спеціалізацій та напрямів, за якими здійснюється підготовка фахівців.
2005 року на базі агрономічного та еколого-меліоративного факультетів ДДАУ відкриті нові спеціальності садово-паркове господарство і екологія та охорона навколишнього середовища.
Відповідно до нормативних положень Болонської угоди, загальних засад стратегії розвитку ДДАУ впроваджена двоциклова система підготовки за освітньо-кваліфікаційними рівнями бакалавр-магістр, бакалавр-спеціаліст та успішно апробована кредитно-модульна система.
У жовтні 2007 року на конкурсній основі ректором аграрного університету обрано професора А.С. Кобця.
Вузівські традиції та звичаї, які були закладені попередніми поколіннями професорсько-викладацького складу, студентської молоді, сьогодні в агроуніверситеті ретельно зберігаються, плідно примножуються зусиллями ректорату, профспілкового комітету, комітету у справах сім’ї та молоді, усім колективом навчального закладу попри всі соціально-економічні негаразди українського суспільства.
Винятково завдяки досягненням і самовідданій праці колективу агроуніверситет входить до п’ятірки кращих серед 23-х вищих аграрних навчальних закладів України.
У підготовку кадрів вкладають всю свою майстерність, глибокі знання, інтелект і душу 755 висококваліфікованих викладачів, у тому числі 267 у коледжах, 45 академіків та членів-кореспондентів державних та галузевих академій, 44 доктори наук і професори, 218 кандидатів наук і доцентів. 76 працівників нашого науково-навчально-дослідного комплексу мають нагороди та почесні звання «Заслужений діяч народної освіти України», «Заслужений діяч науки і техніки України», «Заслужений працівник сільського господарства», «Відмінник аграрної освіти». Понад 50 професорів та доцентів агроуніверситету відзначені орденами, медалями, грамотами та відзнаками Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Міністерства освіти та науки, Міністерства аграрної політики України.
Ефективно вирішуючи складні проблеми організації технічно-професійної та вищої освіти, в університеті приділяють увагу комплексному запровадженню ступеневої європейської моделі навчання: молодший спеціаліст (державні аграрні коледжі), бакалавр, спеціаліст та магістр. Агроуніверситет готує фахівців з 12 спеціальностей.
На початок 2012 року на 7 факультетах закладу навчалося 6603 студенти. У 6 державних аграрних коледжах здобували освіту 3512 студентів. Понад 1400 слухачів зараховані до підготовчого відділення та факультету підвищення кваліфікації. Середньорічна чисельність студентів і слухачів – понад 11500 осіб. Відзначимо, що близько 80–85 % студентів Дніпропетровського державного аграрного університету є вихідцями зі сільської місцевості.
Нові спеціальності фінанси та маркетинг були акредитовані МОН України за ІV рівнем акредитації у 2008 році, а спеціальність технологія зберігання і переробки зерна – 2009 року.
В аспірантурі агроуніверситету навчаються понад 80 чоловік. Науково-дослідною роботою за різними науковими напрямами на базі ДДАУ займаються понад 50 здобувачів.
За останні три роки видано понад 900 статей в наукових виданнях України та зарубіжних країн, 12 монографій, 30 підручників і навчальних посібників з грифами Міністерства освіти і науки, молоді та спорту й Міністерства аграрної політики та продовольства України.
У 2011–2012 рр. викладачі взяли участь у 14 міжнародних і 7 державних і регіональних виставках, науково-практичних конференціях. Учені результативно працювали над 6 міжнародними грантами з колегами14 країн світу.
Сьогодні понад 60 % спеціальних та загальноосвітніх кафедр університету очолюють доктори наук та професори.
У 2009 р. відкрито Науково-дослідний центр безпеки та екологічного контролю ресурсів АПК, лабораторія з визначення якості зерна і первинної продукції, проблемна лабораторія фізіології та функціональної морфології продуктивних тварин.
На базі Дніпропетровського агроуніверситету були створені оптимальні умови для роботи бізнес-школи Ричарда Айві Університету Західного Онтаріо (Канада). Понад 300 викладачів та студентів нашого закладу у 2002–2012 рр. отримали сертифікати міжнародного зразка.
За останні десять років близько 980 студентів мали можливість пройти тривалу навчально-виробничу практику у фермерських господарствах Великобританії, Чехії та Франції. Із 2003 року агроуніверситет працює з організаціями «DUC» Danisch-Ukraine Connection та «АВ-Farms». Програми надають можливість проходити виробничу практику студентам на рослинницьких та тваринницьких фермах Данії. Із лютого 2002 року продовжується співпраця агроуніверситету з Асоціацією «Дружба без кордонів» у межах міжнародної освітянської програми «Обміни Франція – Україна». За умовами програми студенти ДДАУ стажуються на фермах Франції (департаменти Рон-Альп, Бургундія та Де-Севр), передбачено навчання молодих фахівців в університетах цієї країни.
Відповідно до двосторонньої угоди між університетом м. Кордова (Іспанія) і Дніпропетровським державним аграрним університетом 52 студенти у 2001–2002 рр. пройшли виробничу практику в м. Пальма дель Ріо (Іспанія).
Нині наш агроуніверситет плідно працює з колегами 19 західноєвропейських, північноамериканських та азіатських університетів. Дніпропетровським держагроуніверситетом сумісно з університетом м. Ітака (штат Нью-Йорк) та Корнельським університетом (США) подано заявку на розробку міжнародного наукового проекту «Здоров’я ландшафтів: розробка концепції стійкості та управління» (Healthy Landscapes: Developing a Framework and Indicators for Sustainability and Management), яка була прийнята та профінансована Агенцією Міжнародного Розвитку США.
У 2009 році завершено один з міжнародних освітніх проектів, в якому брав участь аграрний університет, JEP 27224-2006 – MBA in Agribasiness (Towards to Increasing the Competitiveness of Argiculture of Ukraine). Проект було розпочато у вересні 2006 року під егідою TEMPUS-TAСIS. Учасниками проекту, крім нашого університету, був Дніпропетровський університет економіки та права (ДУЕП), UniversitetvanAmsterdam (Університет міста Амстердам, Нідерланди) та Georgs-Augustuniversityof Gettigen (Університет Георга-Августа міста Геттінген, Німеччина). Метою проекту були розробка та ліцензування навчального курсу для підготовки магістрів спеціальності «Магістр ділового адміністрування (МВА) в аграрному бізнесі». Так, в агроуніверситеті пройшли заняття літньої школи за участі представників Університету Геттінгена; у наших викладачів була нагода протягом 2008–2009 рр. познайомитися з роботою колег міст Амстердам та Геттінген.
Сьогодні агропромисловий комплекс не може існувати без фундаментальних і прикладних наукових досліджень, спрямованих передусім на ресурсозбереження в технологічних процесах вирощування, зберігання й переробки сільськогосподарської сировини, у технічному сервісі машин та обладнання, на широке застосування альтернативних видів палива і поновлюваних джерел енергії тощо. Подальшого наукового й конструктивно-технологічного розвитку потребують машини, машинні технології, технічні комплекси сільськогосподарського і переробного виробництв.
Саме на обговорення цих питань і була спрямована робота X Міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої пам’яті академіка П.М. Василенка – нашого Великого співвітчизника, ученого зі світовим ім’ям, академіка УААН, члена-кореспондента НАПУ, академіка РАСГН, доктора технічних наук, професора.
Нашому агроуніверситету – навчальному закладу IVрівня акредитації з 87-літньою історією, з цікавими здобутками, славними традиціями, прекрасним колективом працівників – надана велика честь проводити Міжнародну конференцію з проблем землеробської механіки (2009 р.).
Доречно нагадати, що проведення конференції співпало з 55-річчям заснування найкрупнішого факультету нашого навчального закладу – факультету механізації сільського господарства, серед випускників якого тисячі знаних учених, відомих керівників державних установ, героїв праці, політичних діячів тощо.
Робота науково-практичної конференції буде творчою, плідною, натхненною, а рекомендації її – дієвими і складуть вагомий доданок до землеробської механіки, започаткованої В.П. Горячкіним.
Сучасним проблемам землеробської механіки присвячений спеціальний випуск часопису «Вісник Дніпропетровського державного аграрного університету».
З ініціативи Всеукраїнської екологічної ліги, за підтримки Дніпропетровської обласної державної адміністрації, головного управління агропромислового розвитку, державної інспекції з карантину рослин по Дніпропетровській області, агроуніверситетом у 2009 році проведено Всеукраїнську науково-практичну конференцію «Екологічні питання співіснування: людина–рослина».
Широкого резонансу набула проведена у 2008 році Міжнародна науково-практична конференція «Досягнення та перспективи застосування гумінових речовин у сільському господарстві», присвячена 100-річчю від дня народження професора Л.А. Христєвої.
До 50-річчя діяльності науково-дослідної лабораторії з гумінових речовин імені професора Л.А. Христєвої у лютому 2010 року відбулася Міжнародна науково-практична конференція «RADOSTIM – гумінові речовини, фітогормони у сільському господарстві». У складі програмного комітету Міжнародної конференції працювали представники Німеччини, Чехії, Польщі, Росії й Білорусії.
30 вересня 2010 року засновано Центр природного землеробства ім. М.М. Руденка (перший в Україні). Головною метою центру було створення інноваційної системи виробництва, переробки, формування культури споживання сільськогосподарської продукції, системи співіснування людини і довкілля. Навесні 2011 року на базі Центру еколого-меліоративним факультетом відкрито науково-дослідну лабораторію геоінформаційних технологій та просторової агроекології.
Базуючись на основних положеннях наукових оцінок техногенезу, щоб спрямувати суспільство на проблеми формування екологічного мислення та ноосферної складової, які пов’язані з впливом гірничовидобувної промисловості на цілісність сучасної ландшафтної оболонки Землі, та у зв’язку з 50-річчям заснування наукової школи, створеної професором М.О. Бекаревичем, Дніпропетровський агроуніверситет провів Міжнародну науково-практичну конференцію «Рекультивація складних техноекосистем у новому тисячолітті: ноосферний аспект» (29–30.05.2012 р.).
Метою конференції було:
♦ об’єднання зусиль учених, представників органів державної влади і місцевого самоврядування, керівників промислових підприємств і екологічних служб, громадських організацій, іноземних компаній у формуванні, впровадженні принципів раціонального природокористування у гірничодобувних регіонах;
♦ розширення творчих контактів учених і фахівців-практиків в області розробки нових способів відновлення техногенно порушених, еродованих і малопродуктивних земель;
♦ обговорення аспектів захисту атмосфери, гідросфери, педосфери, радіаційної безпеки природно-техногенних комплексів;
♦ аналіз економічних напрямів відновлення порушених земель;
♦ запровадження наукових рекомендацій конференції в навчальний процес вищих навчальних закладів.
Цей яскравий, корисний, нагальний захід відбувся за участі та підтримки більше як 30-ти організацій, підприємств, наукових закладів, органів держвлади, екологічних служб тощо. Серед них: Мінагрополітики та продовольства України, Міносвіти і науки, молоді та спорту України, НААНУ, Мінекології та природних ресурсів України, НАНУ, Дніпропетровська облдержадміністрація, Дніпропетровська облрада, ДНУ ім. О. Гончара, ДНГУ, Придніпровська держакадемія будівництва і архітектури, Держекологічна академія післядипломної освіти, Дніпропетровське облуправління Мінекології та природних ресурсів України, УДХТУ, ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії ім. О.Н. Соколовського», Інститут проблем природокористування та екології НАНУ, ІГТМ ім. М.С. Полякова НАНУ, Всеукраїнська екологічна ліга, Криворізький ботсад НАНУ, МДУ ім. М.В. Ломоносова (Росія), Інститут екології рослин і тварин УРв РАН (м. Єкатеринбург, Росія), Університет м. Парма (Італія), Університети міст Кордова і Жирона (Іспанія), ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», «Орджонікідзевський ГЗК», «Вільногірський ГЗК» та інші.
Відкриваючи конференцію, ректор Дніпропетровського державного аграрного університету, професор А.С. Кобець зазначив, що формування доктрини ноосферогенезу складних техноекосистем – це система довгострокових дій, яка обумовлюється новими знаннями про природу, людину, її потреби в матеріальних ресурсах і засоби їх задоволення. Сталий розвиток однієї окремо взятої техноекосистеми є частиною сталого розвитку району, регіону, країни, всього людства. А.С. Кобець привітав учасників і гостей конференції і побажав творчої роботи, прийняття виважених рішень і активної діяльності у подальшій їх реалізації.
Доповідачі – начальник відділу загального землеробства, хімізації та меліорації земель Департаменту землеробства Мінагрополітики та продовольства України А.М. Рудюк, директор Школи сільського господарства та лісництва Альфонсо-Гарсія Феррер (м. Кордова, Іспанія), керівник наукової школи з рекультивації порушених земель, професор І.Х. Узбек, завідувач проблемної лабораторії з рекультивації Дніпропетровського держагроуніверситету П.В. Волох, керівник наукової школи лісової рекультивації ДНУ ім. О. Гончара, професор А.П. Травлєєв та інші відзначали, що потужність техногенних процесів при розробці мінеральних ресурсів, особливо відкритим способом, така сама або навіть вища, ніж природні процеси денудації. З болем наголошували, що багато фундаментальних, виробничих, аграрних, техногенних, екологічних проблем усе ще залишаються не вирішеними; втрати за екологічно необґрунтованого природокористування можуть зруйнувати економіку країни та поставити під сумнів стійкий розвиток складних техноекосистем, які виникли.
Розглянуті під час роботи конференції питання дають можливість реально уявити екологічні ризики техногенезу, які спричинили на місцевому, регіональному та глобальному рівнях потребу в забезпеченні екологічної рівноваги, зменшенні антропогенного навантаження на природне середовище.
Сьогодні агроуніверситет, підтверджуючи свій високий рейтинг навчального закладу, успішно розвивається, вважаючи пріоритетними напрямами діяльності надання молоді освіти за міжнародними стандартами, формування конкурентоспроможних фахівців – інтелектуальну еліту національної економіки України.