Навчальна практика з агрохімії студентів третього курсу агрономічного факультету
Підготувати висококваліфікованого сучасного агронома навіть в умовах добре обладнаної аудиторії чи лабораторії при всіх можливих прикладених зусиллях викладачів, неможливо. Оскільки майбутній агроном формується в полі, де студенти проходять навчальну практику і самі приймають безпосередню участь в вирощуванні різних сільськогосподарських культур та знайомляться з сучасними технологіями. Проведення заняття в польових умовах дає змогу не тільки на слух сприймати і отримувати від викладачів корисну інформацію, а й самому побачити рослини про які йде мова, ознайомитись з їх біологічними особливостями, порахувати кількість листків та стебел, знайти різницю між рослинами, що вирощуються після різних попередників на різних фонах удобрення. Студенти на дослідних ділянках дослідного поля навчально-наукового центру ДДАЕУ побачили, що після зими рослини ріпаку озимого вийшли з різним рівнем пошкодження листків низькими температурами взимку і це впливає на подальший їх ріст і розвиток в весняний період вегетації. В зв’язку з цим професор Крамарьов С.М. знайомить своїх студентів з особливостями росту та розвитку ріпаку озимого після зимівлі, звертаючи їх увагу на стан кореневої шийки рослин. Студенти після розповіді професора Крамарьова С.М. зрозуміли чому у рослин ріпаку озимого найбільш уразлива коренева шийка. Вони переконались, що найбільші пошкодження кореневої шийки спостерігаються за дуже ранніх та пізніх строках сівби і ці невдалі строки посіву є основною причиною пригнічення подальшого росту рослин цієї сільськогосподарської культури в весняний період вегетації.
На дослідних ділянках студенти побачили різницю в рості і розвитку рослин ячменю озимого сорту Тутанхамон висіяного по трьох попередниках: соняшнику, гороху та чистого пару. Вони звернули увагу на ступінь розвитку первинної кореневої системи рослин ячменю озимого після різних попередників і фонів удобрення. Студенти переконалися, що навіть по такому поганому попереднику, як соняшник, можна за рахунок оптимізованої системи удобрення рослин ячменю озимого також досягти непоганих результатів, а на дослідних ділянках побачили, що більш стійкішою до зимових умов вегетації є пшениця озима. Рослини цієї сільськогосподарської культури в найменшій мірі були пошкоджені морозами і після зими мали яскраво зелений привабливий вигляд. У студентів викликав зацікавлення ультра локальний спосіб припосівного удобрення з використанням високорозчинних фосфорних добрив з низьким сольовим індексом, який нині отримав широке поширення в США. Під час навчальної практики проводили розбивку дослідного поля на ділянки варіантів, самі виділяли повторення, на практиці вивчали дослідну справу, проводили передпосівну інкрустацію насіння й самостійно готували його до сівби. Вони прийняли участь в оформленні польових дослідів, прополюванні доріжок. Проінкрустоване насіння зернових колосових культур висівалось в грунт сівалкою СН-16, де практиканти самостійно настроювали сівалку, виставляючи на ній рекомендовану норму висіву насіння.
В лабораторних умовах вони готували різноманітні бакові суміші з розчинів мікродобрив в хелатній формі, регуляторів росту рослин, ад‘ювантів для проведення передпосівної інкрустації насіння, з’ясовували їх хімічну сумісність та визначали лабораторну схожість висіяного насіння. На основі цих досліджень вони проведуть порівняльну оцінку лабораторної та польової схожості про інкрустованого насіння ячменю ярого.
В польових умовах відбирались проби рослин озимого ячменю для подальшого визначення вмісту в них сирої та сухої речовини, макро- та мікроелементів і розрахунку їх виносу рослинами з гектарної площі.
На основі виконаних досліджень студенти після закінчення аграрного університету зможуть самостійно на професійному рівні визначати потребу рослин в поживних речовинах в критичні фази їх розвитку і потім ліквідувати існуючий дефіцит за рахунок проведення позакореневих підживлень. Це дасть їм змогу в виробничих умовах на своїх полях отримувати заплановані врожаї. Майбутні врожаї, які будуть отримувати наші студенти формуються нині в аудиторіях на лекціях, в лабораторіях на лабораторних заняттях і під час навчальної практики в полі.Такий шлях пізнання істини є аксіомою.
