Дніпровський державний аграрно-економічний університет

Міжнародна науково-практична конференція

25 листопада 2016 року на базі Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету відбулася міжнародна науково-практична конференція «Стан родючості чорноземних ґрунтів та шляхи підвищення продуктивності сільськогосподарських культур».

 

Враховуючи виключно важливе значення чорноземних ґрунтів для забезпечення економічної, продовольчої та екологічної безпеки нашої країни, учасники Міжнародної наукової конференції розглянули реальний стан родючості чорноземних ґрунтів і намітили можливі шляхи підвищення їх продуктивності. Доповіді учасників конференції, їх обговорення та дискусії, що відбулися, засвідчують зростання розуміння значущості чорноземних ґрунтів для гармонійного розвитку суспільства, забезпечення економічного добробуту та запобігання екологічних негараздів. Учасники конференції висловлюють надзвичайне занепокоєння подальшим погіршенням стану покриву чорноземних ґрунтів України. У виступах вчених, аспірантів і виробничників червоною стрічкою проходила велика стурбованість подальшою долею чорноземних ґрунтів, необхідністю їх збереження та захисту від деградаційних процесів, що з кожним роком все більше поглиблюються. За словами Ю. Лібіха: «розкрадання родючості ґрунтів обумовлює загибель нації. Підтримання цієї родючості – життя, багатство та могутність». В даний час не можна допустити, щоб наші чорноземні ґрунти, як фундамент добробуту та державності української нації втрачали свою родючість, але саме це й відбувається в останні роки. Стрімко розвивається водна та вітрова ерозія; до ґрунту не повертаються елементи живлення рослин; через невжиття необхідних меліоративних заходів збільшуються площі засолених ґрунтів; невпинно скорочується частка ґрунтів із високим вмістом гумусу – гарантія продовольчої безпеки країни. Отже, незважаючи на відносно високі врожаї останніх років, ми втрачаємо природні багатства, які призначені майбутнім поколінням. Погіршення якісного стану ґрунтового покриву тісно пов’язано із кризовими явищами у соціально-економічній сфері і, водночас, це може спричинити їх поглиблення у майбутньому.

 

Відновленню втраченої родючості чорноземних ґрунтів перешкоджає застарілість або навіть відсутність інформації про ґрунтовий покрив господарств. Основним джерелом такої інформації є великомасштабне ґрунтове обстеження, проведене в Україні 1957-1961 роках з коригуванням у 70-80 роки ХХ століття. З того часу ґрунтовий покрив зазнав значних змін, а без достовірної інформації про сучасний стан ґрунтів не може бути ефективної їх охорони від деградації, об’єктивного оцінювання агровиробничих показників, бонітування, нормативної грошової оцінки земель та загалом, раціонального природокористування.

 

Учасники конференції наголошують, що вітчизняному агровиробнику необхідні вагомі економічні стимули для ощадливого використання ґрунтів та відновлення їх родючості. У свою чергу, українськими ґрунтознавцями і агрохіміками, розроблено чимало інноваційних ресурсоощадних технологій виробництва та застосування добрив, меліорації та відтворення родючості солонцюватих, засолених, забруднених, кислих та інших ґрунтів із незадовільними властивостями, що не тільки здешевлює ці заходи, але й робить їх економічно вигідними. Ці розробки викладено у численних наукових монографіях, збірниках, посібниках, рекомендаціях, настановах, стандартах та інших наукових виданнях. Учасники конференції відзначають важливість отримання базових грунтово-агрохімічних знань для усіх фахівців агрономічного та екологічного профілів. Для цього у системі вищої освіти класичне викладання ґрунтознавства і агрохімії доцільно доповнити новими дисциплінами, які висвітлюють останні досягнення та тенденції розвитку цих наук. Набуття сучасних знань про ґрунти та їх родючість повинно починатися зі шкільного курсу, який є першою ланкою підготовки повноцінних фахівців у майбутньому.

З урахуванням викладеного учасники конференції запропонували :

Основним пріоритетним напрямком наукової та науково-практичної діяльності вчених агрохіміків і ґрунтознавців вищих навчальних закладів та науково-дослідних установ вважати:

  • Інтенсифікацію розвитку теоретичних і методологічних основ ґрунтознавства та агрохімії як фундаментальних наук.
  • Розроблення моделей збалансованого використання, відтворення і сталого управління ґрунтовими ресурсами України.
  • Розвиток систем моніторингу ґрунтів, гармонізованої з європейським досвідом з використанням сучасних ГІС-технологій.
  • Дослідження біопротекторних функцій ґрунтового покриву в аспектах депонування і транзиту різних полютантів, регуляції гідрологічного режиму ландшафтів.
  • Прогнозування подальшої еволюції ґрунтів за різних сценаріїв господарчої діяльності людини.
  • Розроблення нових методів управління кругообігом макро-, мезо- і мікроелементів у агроекосистемах, забезпечення їх оптимального співвідношення.
  • Удосконалення методики бонітування ґрунтів, порядку відшкодування втрат за погіршення родючості ґрунтів.
  • Оптимізація систем удобрення сільськогосподарських культур з використанням нових видів високоякісних концентрованих добрив.
  • Поліпшення біохімічних показників якості вирощеної сільськогосподарської продукції.