Агрохімічні підходи до оптимізації живлення рослин за сучасних умов диспаритету цін і дефіциту рухомих форм фосфору та вологи в ґрунті з використанням наукових розробок кафедри агрохімії
Сучасне зростання цін на матеріально-технічні ресурси та зумовлене цим підвищення собівартості сільськогосподарської продукції суттєво загострюють проблему забезпечення аграрного сектору мінеральними добривами. Через тривалі проблеми з експортом, викликані російською агресією, в Україні сформувався великий надлишок нереалізованого збіжжя минулих періодів. До цього обсягу додалося ще 24,9 млн т зерна пшениці, намолоченого у 2026 році. Внутрішній ринок фізично не здатний спожити таку кількість сільськогосподарської продукції. Експорт зерна через глибоководні морські порти України влітку 2026 року практично повністю зупинився через масовані й цілеспрямовані російські удари по портовій інфраструктурі та цивільних вантажних суднах. Водночас переорієнтація експорту на сухопутні кордони (залізницю та автотранспорт) суттєво здорожує логістику. Оскільки кінцева ціна українського зерна на світовому ринку обмежена глобальною конкуренцією, усі додаткові витрати на доставку покривають самі фермери. Це спричинило суттєве зниження закупівельних цін на внутрішньому ринку.
Поряд зі зниженням цін на зерно вартість добрив, навпаки, стрімко зростає. Загальний баланс мінеральних добрив в Україні за вісім місяців 2026 року становив 3,6 млн т, де домінував імпорт обсягом 2,18 млн т. Проте впродовж останніх семи місяців року зафіксовано тенденцію до зниження імпортних поставок до 1,89 млн т, що менше порівняно з аналогічним періодом 2025 року (1,971 млн т). Зокрема, у 2026 році імпорт азотних добрив скоротився на 10% (до 918 тис. т), а комплексних - упав на 7% (до 453,6 тис. т). Паралельно у структуризації імпорту зменшилася частка висококонцентрованих добрив за вмістом діючої речовини. Подорожчання енергоносіїв, сировини та ускладнення логістики призвело до великого стрибка цін добрив на ринку. Так, станом на осінь 2026 року середня оптова ціна найпопулярнішого комплексного добрива - амофосу - варіюється від 40 000 до 55 500 грн за тонну, тоді, як у роздріб, дрібне фасування, коштує ще дорожче.
За нинішнього співвідношення цін на добрива економічна ефективність традиційних норм мінерального удобрення потребує перегляду та диференціації відповідно до конкретних ґрунтово-кліматичних і виробничих умов. У зв’язку з цим виникла нагальна потреба в оптимізації наявних систем удобрення.
Вирішенню цих важливих питань була присвячена Всеукраїнська агрохімічна конференція BIG FERT 2026, яка відбулася 9-11 вересня 2026 року у місті Вінниці (на базі готелю «France», конференц-зал «Mont Blanc»).
У роботі конференції взяли участь представники Міністерства аграрної політики та продовольства України, зокрема міністр Тарас ВИСОЦЬКИЙ. До заходу також долучилися керівники й спеціалісти провідних вітчизняних аграрних холдингів, директори заводів із виробництва добрив, аграрні трейдери, представники іноземних профільних фірм та логістичних компаній, відомі вчені-агрохіміки, журналісти й блогери. У ролі модератора заходу та доповідача в роботі конференції взяв участь завідувач кафедри агрохімії ДДАЕУ, доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник, професор Сергій КРАМАРЬОВ. Він виступив із розгорнутою доповіддю на тему: «Оптимізація сучасних систем удобрення в умовах гідротермічного та поживного дефіциту». Доповідач звернув увагу присутніх на єдиний вихід зі скрутного становища, що склалося нині в аграрному секторі України: негайно потрібно докласти всіх зусиль для розвитку потужної кореневої системи сільськогосподарських культур. Вона має проникати в нижні ґрунтові горизонти й охоплювати великий об’єм ґрунту. Досягти бажаних результатів у цьому напрямі можливо лише завдяки оптимізації фосфорного живлення рослин у початкові фази їхнього онтогенезу і пошуку можливих шляхів підвищення коефіцієнту використання фосфору з існуючого вітчизняного та зарубіжного асортименту фосфорних та комплексних добрив. Доповідач зосередив увагу слухачів на методах локального внесення добрив, оптимізація яких дає змогу отримати максимум ефективності їх використання. Нині серед них досить ефективними є стрічкове (banding), внутрішньо рядкове (in-row) і глибоко розпушуюче (deep placement). Під час передпосівної інкрустації насіння до складу бакової суміші (поряд із фунгіцидами та інсектицидами) необхідно обов’язково додавати фосфоровмісні препарати, зокрема «Дефенс С», а за сівби в рядок - вносити фосфорні добрива нормою Р10. Доповідач зазначив, що серед вітчизняних туків для цієї мети варто використовувати фізіологічно кислий сульфоамофос, а з-поміж імпортних найкращі результати в дослідах демонструє норвезька Yara Mila. Також господарствам, які мають відповідні посівні комплекси та сівалки, було рекомендовано вносити рідкі стартові добрива типу In-Furrow з низьким сольовим індексом безпосередньо в ложе насіння або за схемою 5х5 (збоку від рядка). Це стосується таких моделей, як: John Deere (7000, 1700, MaxEmerge 5 та XP); Kinze (3000, 3600, 3605, 4700); Great Plains (США) - серії YP (Yield-Pro), зокрема YP1625AHD; Horsch Maestro (моделі RC, CC, SW, DV) та зернові комплекси (наприклад, Pronto чи Taro). Підживлення рослин у критичні фази розвитку бажано проводити інжекторним способом за технологією CULTAN рідкими азотними добривами КАС-32 із введенням до їхнього складу тіосульфату амонію, завдяки якому продовжується (пролонгується) азотне живлення рослин. В умовах сьогодення прикореневе підживлення потрібно поєднувати з проведенням позакореневого (фоліарного) підживлення, яке виконують на основі отриманих результатів рослинної діагностики з обранням водорозчинних добрив, які в найбільш повній мірі відповідають хімічному складу рослин в критичні фази їх розвитку з видаленням з них антагоністичних елементів живлення і залишення лише синергістів.
Захід відзначився творчими дискусіями, які тривали до пізнього вечора і не припинялися навіть під час перерв: кожне питання активно обговорювали й ухвалювали щодо нього зважені рішення. Тут зібралися справжні однодумці, завдяки чому відбувся симбіоз агрохімічної науки й виробництва, а також відчувалася творча співпраця вчених із керівниками великих аграрних холдингів. Учасники отримали найцінніше - знання та досвід роботи в складних економічних обставинах, у яких нині перебуває вітчизняне сільське господарство. Сучасні реалії вимагають впровадження інноваційних, зважених, економічно обґрунтованих й оптимізованих систем удобрення.
Під час підведення підсумків роботи конференції та обговорення проекту її рішення було наголошено, що запропоновані професором Сергієм КРАМАРЬОВИМ елементи системи удобрення необхідно впроваджувати у виробничу практику у всіх господарств нашої держави. В умовах сьогодення вони є найбільш раціональними та економічно вигідними, оскільки повністю окупні й забезпечують суттєвий чистий прибуток. Крім того, у проєкті рішення конференції також наголошено на необхідності посилення підготовки фахівців з агрохімії в межах спеціальності H1 “Агрономія”, розвитку відповідних освітніх компонентів, професійних траєкторій та освітніх програм агрономічного спрямування. Цінна інформація, отримана під час цієї конференції, буде успішно використана професором Сергієм КРАМАРЬОВИМ в навчальному процесі на агрономічному факультеті ДДАЕУ при викладанні ним здобувачам вищої освіти навчальних дисциплін «Агрохімія», «Діагностика живлення рослин» та «Оптимізованих систем удобрення сільськогосподарських культур». (ФОТО)
Підготував Сергій КРАМАРЬОВ
