Міжнародна науково-практична конференція
9 жовтня 2015 року кафедра «Екології та охорони навколишнього середовища» Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету провела II Міжнародну науково-практичну конференцію «Відновлення біотичного потенціалу агроекосистем». В роботі конференції взяли участь представники України, Польщі, Іспанії, Казахстану, Алжиру, Білорусі, Італії.
Учасники конференції вважали за необхідне запропонувати наступне:
1. Активно розвивати аграрну науку, вивести її результати з академічних стін на поля і ферми, а самій аграрній науці належить підвищити рівень наукової новизни. Потрібні нові, ринкові форми співпраці науки й виробництва, що мають прискорювати впровадження наукових розробок, підвищувати зацікавленість і відповідальність науковців та господарників. У пореформеному розвитку аграрного сектору зростає роль науки як надійного працівника у виборі сортів та технологій, структури виробництва і системи машин.
2. Запобігти скороченню структури посівних площ під однорічними та багаторічними травами, які є стабілізуючим чинником агроландшафтів.
3. Зменшення посівів соняшнику і ріпаку , інших виснажуючих ґрунти культур, вирощування яких пов’язане з певними екологічними ризиками, особливо за умов недотримання науково обґрунтованих сівозмін, врахування впливу попередників та передпопередників.
4. Привести у відповідність програми реформування економіки сільського господарства його екологізації і результатів їх виконання визначеним соціальним пріоритетам та недостатнього рівня державної підтримки сільськогосподарського виробництва, соціальної сфери села, облаштування сільських територій.
5. Підвищити економічну та екологічну ефективність використання сільгоспугідь.
6. Збільшити рівень матеріально-технічного забезпечення аграрних підприємств, використання широкозахватних ґрунтообробних і посівних комплексів адаптованих до ресурсоощадних технологій вирощування зернових і олійних культур.
7. Збільшити стимулювання впровадження інноваційних технологій та інвестицій в агропромислове виробництво для підвищення рівня екологобезпечного його користування.
8. Зменшити техногенне та антропічне навантаження на ґрунти, яке посилюється дією природних чинників.
9. Завершити реформування земельних відносин для цілей соціоекології.
10. Екологічно оцінити і нормувати антропічне та техногенного навантаження на природні ресурси агросфери.
11. Покращити екологічний стан та оптимізувати структуру компонентів агросфери.
12. Відпрацювати основи екологічної безпеки в АПК.
13. Здійснювати агроекологічний моніторинг і наукові основи екологічного прогнозування розвитку агросфери.
14. Запровадити природне агровиробництво та адаптувати його до прогнозованих змін клімату.
15. Сформувати умови для збалансованого стійкого використання земель сільськогосподарського, лісогосподарського призначення та водних екосистем.
16. Перехід на капсулювання добрив для запобігання хімічного забруднення ґрунтів та евтрофікації водойм.
17. Перехід на краплинне зрошення як заходу збереження ґрунтового покриву, яке унеможливлює його засолення та хімічну деградацію.
18. Перехід на точне та мостове землеробство.
19. Врахування клімату як ресурсу при вирощуванні сільськогосподарської продукції.
20. Широке застосування гумінових препаратів.
21. Створення соціо-природно-агровиробничих комплексів.
Звертаємо увагу спільноти на необхідність досягнення екологічної стабілізації ландшафтів завдяки оптимальній просторовій організацій їх структури за екологічно збалансованого співвідношення між складовими, а саме зменшити частку ріллі до 40% та збільшити частку екостабілізуючих угідь: сіножатей і пасовищ – до 29%, лісів і багаторічних насаджень – до 25%, збереження залишків степових екосистем.
Підвищення екологічної безпеки аграрного виробництва через натуралізацію сільськогосподарської продукції і збереження навколишнього середовища, що є найважливішими чинниками якості життя людини. Й насамперед – це природовітворення агроландшафтів та екологічно орієнтована аграрна стратегія.