Дніпровський державний аграрно-економічний університет

Застосування безпілотних технологій при вирощуванні зернових культур та моніторингу довкілля

На сьогодні спостерігається стрімка популяризація впровадження безпілотних технологій в різні сфери народного господарства, так, станом на початок 2020 року  оборот світового ринку безпілотних літальних апаратів (БПЛА) перевищить $ 11,2 млрд, які перспективи впровадження БПЛА та систем ГІС в аграрному секторі? Які задачі моніторингу навколишнього середовища можна вирішити? Праця яких фахівців буде користуватись попитом у сфері захисту рослин?. Відповіді на вище перелічені та багато інших актуальних питань в умовах сучасного працевлаштування було надано 01 жовтня 2020 року у стінах ДДАЕУ за участю здобувачів вищої освіти за спеціальностями: 183 «Технології захисту навколишнього середовища», 201 «Агрономія», 101 «Екологія».

Відкритий науково-практичний захід відбувся завдяки запрошенню проф. Орлінською О.В. представника ФОП «АероГІС» Горай І.В.

Здобувачі вищої освіти змогли ознайомитись з результатами практичного досвіду роботи з пофесійними гексакоптерами та іншими БПЛА у поєднанні з спеціалізованими системами ГІС задля вирішення широкого спектру завдань з моніторингу довкілля, будівництва, діагностування сільськогосподарських угідь, картографування та інших спеціальних функцій.

Використання вищезазначеного обладнання задовольняє вирішення наступних практичних завдань:

- для сільгосподарських виробників: проведення зйомки з метою

визначення інтенсивності та динаміки росту рослин за хронологічний період

контролю; виявлення уражених шкідниками участків полів; прогнозування

об’ємів врожаю; контроль якості виконання полевих робіт

сільськогосподарською технікою; виявлення тварин та інших предметів

перед збором врожаю; спостереження за ростом засіяних культур тощо;

- для лісгоспів: обчислення обсягів території зелених насаджень;

проведення інвентаризації зелених насаджень; визначення діаметру стовбура,

вік, сорт дерева та інше;

- для металургійних, коксохімічних, енергетичних та інших

підприємств: інспекція ерозії димових труб; інспекція високовольтних ліній

електропередач;

- для гірничо-добувних підприємств: обчислення обсягів насипів та

котлованів; інспекція ерозії димових труб; інспекція високовольтних ліній

електропередач;

- для енергетичних підприємств: інспекція високовольтних ліній

електропередач та опор ЛЕП;

- для об’єктів природно – заповідного фонду (ПЗФ): обстеження

водних об’єктів та річок на території об’єктів ПЗФ на предмет незаконного

скиду забруднюючих речовин до водних об’єктів/річок; обчислення обсягів

площі території зелених насаджень; створення 3D моделі парку; створення

топографічного плану регіональних ландшафтних парків; створення 3D

моделі будинків, альтанок та інших будівель на території РЛП; проведення

зйомки з метою визначення інтенсивності та динаміки росту рослин за

хронологічний період контролю.

Отже, нині аграрне виробництво – це високотехнологічна галузь, в якій швидкими темпами відбувається впровадження найсучасніших досягнень науки і техніки. Використання комплексу «БПЛА+ГІС» допомагають:

- створювати цифрові моделі місцевості;

- перевіряти достовірність зібраної інформації і контролювати повноту

баз даних під час польових робіт;

- автоматично обчислювати довжини лінії, периметри і площі земель

сільськогосподарського призначення;

- вимірювати діаметри стовбурів дерев на будь – якій висоті і

автоматично обчислювати обсяги стовбурів дерев;

- обчислювати площу поверхні і об’єм крони;

- картографувати проекції і вимірювати форму крон дерев;

- вирішувати в польових умовах безліч інших завдань, пов’язаних з

обробкою баз даних географічного – інформаційної системи об’єктів тощо.

Особливий інтерес у здобувачів вищої освіти стало те, що спеціаліст з впровадження ГІС-технологій у точне землеробство та з моніторингу довкілля, є колишнім аспірантом, що навчався за спеціальністю 183 «Технології захисту навколишнього середовища», а отже обраний ним фах є прикладом їх майбутнього працевлаштування.