Літературна мова – мова ритму
26 лютого 2020р року на факультеті водогосподарської інженерії та екології пройшла загальна кураторська година, присвячена дню української писемності, лектором якої була філолог, українознавець Стрижак Наталія Григорівна. Настільки цікава високо інтелігентна людина, мова просто лилася із її вуст і відчувалася справжня внутрішня сила і внутрішня свобода. Навколо неї було затишно і тепло, і внутрішні почуття кожного з нас виривалися назовні.
Світова наука має аргументовані докази того, що українська мова є одна з найстаріших і найяскравіших мов за своєю мелодійністю та виразністю. На основі української мови виникли мови білоруська, чеська , польська, російська.
Усі народи більш-менш мали спроможність здобувати собі освіту на своїй рідній мові, клопотатись за розвиток своєї Національної культури. Над нами ж, українцями, важким гнітом прогятом більш століття лежала заборона рідного слова. Таких заборон у вигляді документів нараховується 400.
*Ні один народ в Європі не переживе того, що ми, українці, в 20-му сторіччі! Тоді як усі давно вже знають, хто вони, - ми тільки починаємо довідуватися: тоді, як усі давно в яснім признанню своїх прав національних і вселюдських мають задоволення і йдуть до широких вселюдських бажань, - ми тільки просинаємось, і все те, що другі вже мають, треба здобувати*
Багато цікавої інформації про мову ми дізналися: що літературна мова – мова ритму; кількість українських слів становить 2,5 млн.; «хохол» українцям дали монголи, коли вперше побачили Софію Київську і ахнули від краси, яка сяяла синьо-жовтими кольорами - бо в перекладі з їхньої мови «хохол» означає «синій», «голубий», «небесний», а «хулу», голосний у закінченні якого редукує, означає «жовтий»; українці святкували весілля у неділю (не ділиться), подружжя ставало одним цілим на все життя; ім’я кожної людини означає задачу внутрішню, а прізвище – задачу по роду… і безліч всього цікавого.
Ст. гр.ГМ-1-17 Бондаренко С.О., куратори, заст.декана.
